23 на ниточці, 23 на мотузочці

153

Доброго часу доби. Не думала, що буду сюди писати, але ось сьогодні зрозуміла, що час настав.

Я живу в Москві, причому живу досить давно, і так сталося, що мені знадобилося медичне обстеження. Недовго думаючи, лізу в інтернет, знаходжу організацію, рекомендовану лікарем, дзвоню, записуюся в їх відділення поруч з метро Парк культури. І тут починається моя задолбашка.

В силу обставин приїжджаю на місце на годину раніше, навколо незнайомий район, отже, карти в допомогу. Ще вдома я запам’ятала, що мені потрібен 23-й будинок. А далі морок… Дивлюся на карту, так от він 23-ї, стоп, ось ще, ну зрозуміло — різні корпуси. З’ясовую, який потрібен, знову дивлюся на мапу і розумію, що потрібного мені там немає: 23, два, три, чотири, каюсь, на дев’ятому збилася! На цих картах вдома немає, гаразд, лізу в інші, там теж немає, бігаю по вулиці, дивлюся на таблички, майже 40 хвилин шукаю потрібний будинок, ще хвилин 20 витрачається на пошук самого офісу, так як жодного вказівника, жодної таблички помічено не було.

Вже вдома я задумалася, що спонукало людину на таку нумерація? Всі ці 23-і вдома — це кінець вулиці. Яка релігія забороняє нумерувати будинку далі по порядку? А може, це і є той самий результат розвалу освіти? Ну не знає людина чисел, більших, ніж 23!

Якщо хто знає, чому в нашому світі все так влаштовано або де ще є такі чудові місця, напишіть, із задоволенням прочитаю.

А поки — задовбали!